back

Пам’ять, що не згасне: діти — безневинні жертви війни

04 червня 2026

Щороку 4 червня Україна та світ схиляють голови у День вшанування пам’яті дітей, які загинули внаслідок збройної агресії російської федерації. Це дата, що запечена болем у серці кожного українця. Це день, коли цифри статистики стають криком душі, а кожна одиниця в звітах — це всесвіт, який згас, не встигнувши розквітнути, адже війна забирає найдорожче – дитячі життя, мрії, майбутнє нашої держави.

З початку повномасштабного вторгнення росії Україна щодня переживає страшні втрати. За даними державного порталу «Діти війни», станом на 4 червня 2026 року внаслідок повномасштабної збройної агресії рф в Україні загинули 707 дітей, 2548 дітей отримали поранення, 2318 дітей вважаються зниклими безвісти, понад 20 тисяч були депортовані або примусово переміщені. Ці цифри, на жаль, не є остаточними, адже робота з документування воєнних злочинів триває.

Для Ніжинщини, як і для всієї Чернігівщини, війна стала не просто заголовком у новинах, а шрамом на власній землі. Чернігівщина також зазнала непоправних втрат. За наявною інформацією, від початку повномасштабної війни в області загинули 28 дітей, серед них – троє дітей із Ніжинського району, зокрема з Бахмацької та Новобасанської територіальних громад. Наймолодшій жертві було лише шість років, найстаршому — 17.  

Кожне втрачене дитяче життя – це нездійснені мрії, ненаписані книги, недоспівані пісні, ненароджені покоління. Діти не повинні знати, що таке сирени, вибухи, окупація та смерть. Українські діти змушені дорослішати під звуки повітряних тривог, втрачати рідних, домівки та відчуття безпеки.

Сьогодні наш обов’язок – не лише пам’ятати, а й робити все можливе для захисту дітей, підтримки родин, створення безпечного середовища для кожної дитини. Ми маємо зберегти правду про злочини проти українських дітей та передати її наступним поколінням, аби подібне ніколи не повторилося.

Світла пам’ять маленьким янголам, чиї життя забрала війна…
Пам’ятаємо кожного.
Не пробачимо ніколи.