back

КРАСИВА Й НІЖНА, ЯК ВЕСНА

06 березня 2013

Жінка…. Вона свята і безкінечно грішна. Яка ж весна без неї? Її, мов пролісок напровесні, розбудили під останні наспіви зимової віхоли теплими й ніжними словами, дали напуття в солов’їну весну, жайворонкове літо і журавлину осінь. Без перебільшення, сказане щиро дає силу й дарує крила, заряджає на цілий рік.

Подвійне свято – урочистості з нагоди Міжнародного жіночого дня 8 березня та районний конкурс «Жінка року-2012» відбулося 5 березня в Ніжинській міській дитячій музичній школі. Від того й радість, і хвилювання, й піднесення подвійне. Адже кожна присутня в залі жінка відчувала себе винуватицею урочистості. Що вже й говорити про дев"ятьох номінанток? Їх не впізнати – богині!

Хвилину напруги, яка як завше триває на початку заходу, звучним акордом зняла пісня у виконанні ведучого Олега Філеєва.

Перше слово – чоловікам.

-Коли говоримо про жінку, і рішучість десь дівається, й запал, - почав на хвилюючій ноті голова райдержадміністрації Володимир Другаков, - нарешті дочекалися ми свята! Віншуємо жінку і зустрічаємо весну, а значить починається новий виток життя. Сьогодні не просто плановий захід, це екзамен для номінанток, які обрані й делеговані своїми трудовими колективами на це високе звання «Жінка року». Там, де роботу виконує жінка, все продумано, передбачено й обґрунтовано, адже до всього вона підходить з душею. Жінкам я адресую найщиріші побажання здоров"я, любові й щастя, а чоловікам – не переставати говорити прекрасній статі компліменти. І не забувати про найдорожчу і найсвятішу з жінок – матір.

Ноту піднесення й величності продовжив голова районної ради Олег Бузун:

- Українська жінка – найвеличніша, починаючи з часів княгині Ольги. Педагог, лікар, фахівець будь-якої галузі, вона є серцевиною колективу, його душею. Чоловіки – вагома постать, але цю питому вагу, почуття самовпевненості нам надають саме жінки. Одвічний тандем – чоловік і жінка, разом ми будемо тримати наші сім"ї, ростити й виховувати дітей, розвивати суспільство і український рід. Усім милим і чарівним жінкам сьогодні від душі бажаю весни, сонця, усмішок, квітів і побільше кохання. А кохані завжди впевнені, щасливі, здорові, успішні.

Оскільки найкращою прикрасою жінки в усі часи був і є чоловік, право оголосити номінанток випало джентльменам – Володимиру Другакову, Олегу Бузуну, Олександру Вороні, Олегу Жадьку, Олександру Шевчуну, Олександру Ярмаку, Володимиру Півторацькому, Андрію Штайнеккеру, Вадиму Шелесту.

У найпершій номінації «Лебеді материнства» славили багатодітну матір Марію Потильчак із Лустівки. Так співпало, що Марія повторила мамину долю, народивши й вивівши в люди п’ятьох доньок. Дев"ять внуків і правнучка – найніжніші гілочки на їхньому сімейному древі роду. І всі співучі! Велична й проста, натруджена й звитяжна, молода і гарна, Марія Григорівна ловила кожну мить свого піднесення, шлях до якого у сільської жінки-орденоносця справді героїчний. Подарунком для матері стала пісня, заспівана дочками Світланою і Валентиною та внучкою Танею. Такі ж почуття гордості переповняли й душу Лариси Карпич, яку теж піснею вітала внучка Катерина Река. Катюша теж гордиться бабусею – ще б пак, голова Вікторівської сілььскої ради з найбільшим у районі досвідом! Дійсно, Лариса Григорівна «Обрана народом». А ще шанована й оцінена. І сьогодні її зірковий час, її тріумф. Вона відбулася як жінка в усіх іпостасях. Мільйон акордів на одній струні побачили ми в образі вчителя української мови і літератури Данинської ЗОШ І-ІІІ ст. Ірини Калюжної, представленої в номінації «Серце віддаю дітям». Вчителька, вона й на сцені вчителька, та ще філолог. І хоч скільки про неї було сказано-показано, а й їй знайшлося що доповнити. Віршами і про враження мовила, і подякувала за високу довіру. Схильність до рими властива й Світлані Соболєвій – воістину «Берегині здоров"я». Слухаєш її сповідь у віршах і дивуєшся, звідки й час і натхнення беруться на те?

«Цілителька людських душ» Антоніна Криса з Вертіївки теж не пройшла повз мікрофон, спускаючись до зали. Розчулено дякувала усім добрим людям, які її оточують. І по-доччиному дякувала своїй мамі, яка «разом з нею в залі і від того стільки впевненості». Поруч з матір"ю - наставником і колегою впевнено почувалася й наступна героїня Тетяна Широка, завідуюча клубом у Бурківці. Мати Галина Капленко неначе естафету передала дочці - сама минулого року стояла на цьому подіумі жінкою року. «З піснею в душі» вони обидві, і ніякі роки того не віднімуть. Як можна було всидіти на своєму «троні у короні», як розкраяли серце музики й вертепом заполонили сцену колеги-методисти? Тетяна Миколаївна й собі до них – ну ось, справжній завклубом!

Дещо дивно було бачити в номінації «Життя нелегкі рубежі» молоду й вродливу жінку - Оксану Буряк. Та спробуйте приміряйте до себе ті кілометражі, які долає щодня зоотехнік ТОВ «Лосинівка-АГРО» по восьми молочнотоварних фермах, розкиданих у трьох селах. Здається, тільки молодості та витривалості це під силу. А ще, тим, хто не випадково обрав нелегку дорогу в аграрний сектор, хто живе селом. Ці ж слова можна адресувати й Оксаниній землячці – Валентині Руденко, заступнику директора з торгівлі Лосинівського хлібокомбінату. Надійна, мудра, обізнана, справжня жінка-керівник, яка сама пройшла через усі щаблі до нинішньої посади – Валентина Миколаївна справедливо обрана в однойменній номінації «Жінка-керівник».

Споріднена з нею й заключна номінація «Жінка – державний службовець». Як весна вийшла на сцену номінантка районного і однойменного обласного конкурсу - керівник апарату райдержадміністрації Тетяна Коник. Шлейф прекрасних вітань , щирих побажань, заслужених подяк на адресу Тетяна Петрівни увінчався справжнім зізнанням. Так влучно і так проникливо, як писав Микола Асєєв про жінку, і так красиво, як його декламував справжній філолог Володимир Другаков хай ще хто спробує зворушити жінку!

Галина КУЛІЧ Фото Олени НАЙДИ