back

День райдержадміністрації в Сальному

31 липня 2012

Минулої п’ятниці в центрі Сального було напрочуд людно. Здавалося б, і сонце пече нестерпно, й день не святковий, а сальнянцям не сидиться вдома в холодку.

– Нічого дивного, – пояснює сільський голова Олександр Авраменко гостям із Ніжина, що завітали на день райдержадміністрації у село, – базар у нас сьогодні й пенсію дають, от люди й поприходили.

Сільську раду з усіх сторін обступили дерева, в тіні яких, у таку спеку в приміщенні надзвичайно комфортно.

– Зимою, ми теж не бідували, – запевняє очільник громади. – Хоч сільрада й не газифікована, зате температурний режим в холодний період витримується оптимальний. Систему опалення реконструйовано в минулому році. На наступний рік вже заготовили дрова. Ще б 2-3 тонни вугілля, й холоди нам не страшні. Тим самим буде з теплом не лише головна садиба села, а й ФАП та бібліотека, які отримали тут свою прописку.

Бібліотеку переселили до сільради не давно. В клубі було холодно і сиро, далі вів мову керівник громади, а тут тепло і сухо. Привертають увагу рівно виставлені книжки на стилажах, на столі свіжі підшивки періодики, що постійно поновлюються, етнокуточок, де зібрані колоритні вишивки, поробки та предмети старовини. Господарка закладу Людмила Прохоренко, котра працює на цій посаді теж не давно, намагається створити в своїй обителі затишок і приємну атмосферу, щоб сюди хотілося приходити людям.

– Читачів не бракує – говорить вона, – але це переважно жінки похилого віку із Сального й, навіть, приходять із Садового. Та, хотілося б, частіше бачити у нас молодь.

Голова РДА Володимир Другаков радив з цією метою проводити в бібліотеці масові заходи, зустрічі за круглим столом. Це б зацікавило людей різних вікових груп. А спеціаліст відділу культури і туризму РДА Світлана Коваль розповіла, як можна поновити книжковий фонд.

У сусідній кімнаті учасники дня райдержадміністарції зустрілися із завідувачем ФАПу Русланом Ременюком, акушеркою Любов’ю Олешко та молодшою медсестрою Валентиною Шевченко. Умови, в яких функціонує установа, задовільні.

Недостатністю медикаментів в медичних установах сьогодні нікого не здивуєш. Люди вже давно звикли лікуватися за власний кошт. А тому єдиною проблемою медпрацівників була відсутність холодильника для зберігання ліків. Допомогти придбати його й пообіцяли Володимир Другаков та головний лікар району Юрій Солодько. До речі, обидва керівники завжди вболівали за збереження в районі медичної мережі. На сьогодні на Ніжинщині діє 44 медичні пункти, 4 амбулаторії й дві лікарні. Це найбільше в області.

– Звичайно, фінансування галузі не дозволяє працювати повноцінно. Але навіть в таких складних умовах вдається розвиватися, – розповів Юрій Павлович, котрий є й депутатом обласної ради. – У центральну райлікарню придбали лапароскоп, щоб оперувати жовчний міхур без скальпеля. А щоб вилікувати зір, зовсім не обов’язково їхати до столиці, адже висококваліфіковані фахівці виконують операції очей у Ніжинській центральній районній лікарні.

Не обійшов увагою Юрій Солодько й проблему забезпечення сільських медустанов медичними кадрами. Після закінчення медичних закладів молодь не поспішає їхати працювати в село. Сальному повезло більше, ніж іншим. Завідувач ФАПом молодий перспективний.

А от стан Будинку культури, розташованого через дорогу від сільради, справляє гнітюче враження. Як і раніше протікає дах, у залі обпадає штукатурка, цвітуть підлога і стіни. Але той ентузіазм, з яким сім’я нового завклубом Сергія Петрика взялася за справу, аби відродити вогник культури в своєму селі, викликав захоплення у голови РДА та його колег. Тепер двері закладу завжди відкриті. Тут організовуються різні культурно-масові заходи, проводяться свята, підтримується порядок під час дискотек. Молодь полюбляє грати в теніс, більярд, шахи і шашки.

– До концертної зали я людей не пускаю, щоб штукатурка на голову не впала, – говорить дружина Сергія – енергійна Людмила Петрик, – всі заходи проводимо в фойє, де відбуваються дискотеки, та в сусідній «креативній» залі, як ми її називаємо. Тут у нас і знаходиться тенісний та більярдний столи. А недавно ще й облаштували куточок декоративно-прикладного мистецтва, де зібрали не тільки вишиті рушники, серветки, які принесла для виставки сільська майстриня Єфросинія Голубовська, а й старовинні речі, посуд, українське національне вбрання, художні вироби із солоного тіста, які виготовляє моя дочка.

Але на цьому Петрики не зупиняються. Ідей і задумів у них багато. Звичайно ж, на все потрібні ще й кошти. Певну суму на призи на свята виділяє місцеве господарство СТОВ «Рід». Та їх не вистачає.

– Якби нам допомогли матеріально ми б і щодня щось проводили в клубі, – запевняє Людмила. – Перш за все потрібні колонки до магнітофона та косметичний ремонт зробити в оцих двох кімнатах. В мене самої дорослі доньки, отже я зацікавлена, щоб у клубі було гарно, а дозвілля нашої молоді – цікавим.

Володимир Другаков пообіцяв, що в наступному році в бюджеті буде передбачена певна сума на ремонт закладу. Знайдуть можливість і придбати музичне обладнання

– Раз люди бажають працювати – обов’язково їм допоможемо, – резюмував голова РДА.

Після відвідин всіх закладів, традиційно, сільський актив разом з гостями зібрався, щоб підвести підсумки та обговорити й інші нагальні питання. Відзначалося, що заклад освіти в селі, вже повністю підготовлений до нового навчального року. Відрадно, що матері-героїні отримують свої заслужені звання, а разом з тим пристойну одноразову виплату та щомісячні добавки до пенсії. Ось і не давно в Сальному почесного звання удостоїли Ганну Снісаренко. Зазначалося, що на сьогоднішній день не має заборгованості з виплат при народжуванні дитини, не має нарікань на якість обслуговування одиноких немічних пенсіонерів. Та головне, що є в селі активні небайдужі люди, які вболівають за долю рідного села.

– « Збереження» і «утримання», – наголосив Володимир Другаков, – це терміни вчорашнього дня. Сьогодні всі наші дії повинні бути спрямованими на розвиток і щоб люди відчули, що ми рухаємося вперед.

Валентина Мірошник