22 червня 2012
Згідно ст. 35 Закону України від 18.01.2001 р. № 2240 “Про загальнообов”язкове державне соціальне страхування з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням”(далі- Закон) у разі настання тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов”язаної з нещасним випадком на виробництві, під час перебування у щорічній (основній чи додатковій) відпустці допомога надається в порядку та розміра установлених цим Законом, у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати.
Статтею 53 Закону визначено, що середня заробітна плата для надання допомоги обчислюється відповідно до порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України, тобто Порядку обчислення середньої плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов”язковим державним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 року № 1266 (далі- Порядок).
Згідно п. 7 Порядку середня заробітна плата обчислюється виходячи з нарахованої заробітної плати за видами виплат, які визначаються за нормативно-правовими актами, ухваленими відповідно до Закону України “Про оплату праці, та підлягають обкладанню податком на доходи фізичних осіб, у межах граничної суми місчної заробітної плати (доходу), на які нараховуються страхові внески на загальнообов”язкове державне соціальне страхуваня у зв”язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням.
За пунктами 3 і 4 Порядку розрахунковим періодом для застрахованих осіб (включаючи осіб, які працюють неповний робочий день) є останні шість календарних місяців (з першого до першого числа), що передують місяцю, в якому стався страховий випадок, упродовж якого особа працювала та сплачувала страхові внески або за неї сплачувалися страхові внески.
Місяці розрахункового періоду (з першого до першого числа), в яких застрахована особа не працювала з поважних причин (тимчасова непрацездатність, відпустка у зв”язку з вагітністю та пологами, відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком), вилучаються з розрахункового періоду. Пунктом 14 Порядку визначено, що середньоденна заробітна плата для розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності та оплати перших п”яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця обчислюється діленням нарахованої за розрахунковий період заробітної плати, з якої сплачувалися страхові внески, на кількість відпрацьованих робочих днів у розрахунковому періоді.
Волкова Н.П.,
директор Ніжинської
міжрайонної виконачої дирекції
Людям із порушенням зору
_2023_07_11_09_28_19.png)
meet_your_child.jpg)
