back

Вступне слово Прем‘єр-міністра Миколи Азарова на засіданні Кабінету Міністрів 23 листопада 2011 року

24 листопада 2011

Шановні члени Уряду! Шановні запрошені!

Для Уряду найголовніший показник його діяльності – це якість життя наших людей. Для них вона вимірюється не цифрами, процентами, темпами росту, а доступністю і якістю продуктів харчування. Теплими батареями і відремонтованою дорогою. І тому подібним.

Гроші зараз заробляти важко, а пенсії у державі поки ще не такі, які нам насправді хотілось би дати нашим пенсіонерам. Тому ситуації, коли тяжко зароблені гроші люди витрачають на ліки за вдвічі завищеною ціною, на послуги, якість яких не витримує ніякої критики, на недоброякісні продукти тощо, я особисто вважаю викликом нашому суспільству. Ми всі повинні послідовно такі ситуації контролювати, аналізувати, шукати рішення для того, щоб взагалі прибрати їх з нашого життя.

Саме тому минулого тижня я доручив Держспоживінспекції здійснити перевірку якості та дотримання стандартів м’ясо-молочної продукції для початку в місті Києві та області. Доручив взяти простий, щоденний набір продуктів: дитячі сосиски, варена ковбаса, молоко, сметана і перевірити їх.

А вчора в Українській лабораторії якості і безпеки продукції АПК Національного університету біоресурсів і природокористування, де здійснювали тестування цих продуктів, ознайомився з результатами аналізу і тим, як, в яких технічних умовах сьогодні відбувається контроль якості і безпечності продуктів харчування.

Одразу скажу, що ми можемо бути цілком задоволені, що створили в державі таку науково-дослідну установу: технічно досконалу лабораторію, яка сертифікована за всіма міжнародними правилами, надає висновки, які безумовно визнаються за кордоном. А отже, Україна гарантує об’єктивний контроль якості і безпеки тих товарів агропромислового комплексу, які експортує і які дозволяє для використання на внутрішньому ринку.

І що ж виявило тестування звичайних продуктів, взятих з полиць супермаркетів? В молоці 20 відсотків жирів – немолочного походження. У вареній ковбасі – соя, якої там бути не повинно, консерванти і барвники. Вміст води більший норми. В сметані жирність 18,5% замість 21%, значний вміст жирів немолочного походження. В сосисках дитячих вищого ґатунку – білку менше норми і знову соя замість м’яса.

ЖОДЕН продукт не відповідав якості та стандартам, які були заявлені на його етикетці.

Це, шановні, випадковий і тому показовий зріз нашого ринку продуктів харчування (і це в Києві!).

Недаремно останнім часом зросла кількість скарг наших громадян на якість продуктів харчування. Водночас, констатується зростання кількості випадків харчових отруєнь чи розладів здоров’я через незадовільний стан продуктів та напоїв. Поширюються різноманітні «дорослі захворювання» у дітей (інсульти, гіпертонії, серцеві захворювання) .

Чи можемо ми закривати на це очі, сподіваючись, що ринок все владнає, і споживачі самі відметуть недоброякісні товари певних виробників? Ні в якому разі.

Адже що відбувається? Держава розробляє і затверджує стандарти, які відповідають європейським, а виробник елементарно обдурює покупця, підміняючи склад виробленого продукту. І цей же виробник прагне в Євросоюз? Прагне захисту і підтримки від держави? Це не тільки не прийнятно, а навіть цинічно.

Якщо хочете, європейська інтеграція починається з європейської поведінки на ринку, з відповідальності за свій товар чи послугу за європейськими стандартами. Тому наше завдання полягає в тому, щоб створити умови, за яких на ринку залишаться тільки добросовісні виробники, добросовісні торгівельні мережі, а відтак, тільки якісні продукти. Головний принцип, який повинен діяти в державі: якість повинна безумовно відповідати стандартам. Хочеш робити краще - будь ласка. Але гірше - ні. Ні в якому разі. Проблему зменшення ціни не можна вирішувати за рахунок якості.

Статистика Держспоживстандарту говорить: сьогодні споживача дурять у 80 відсотках випадків. А що робилося до цього – взагалі не піддається опису. В Держспоживінспекції мені доповіли, що в 2008 – 2009 роках гроші на перевірки якості продуктів взагалі не виділялися. Тому і дожилися до такого хаосу.

Таким чином, проблема має національний масштаб і є загрозою для нормального розвитку внутрішнього ринку, для якості життя в Україні. Тому, безумовно, вирішувати її потрібно на державному рівні.

Який пропонується вихід цієї ситуації? Я доручив Міністерству економічного розвитку і торгівлі разом із відповідними міністерствами і відомствами, Національною академією наук, галузевими академіями розробити комплексну державну програму управління якістю.

Найперше, що повинен зробити Уряд – ліквідувати юридичні прогалини та фактичну відсталість нашого законодавства в сфері захисту прав споживачів. 5 липня 2011 року втратив чинність Декрет Кабінету міністрів, який регулював, зокрема, питання перевірки виробників продовольчої продукції. Це призвело до того, що сфера фактично залишилася поза контролем. А куди ж тим часом дивилась Держспоживінспекція? Чому досі не розглянуто у Верховній Раді Проекти Закону «Про внесення змін до законів України та Декрету Кабінету Міністрів України «Про стандартизацію і сертифікацію», та «Про внесення змін до законів України щодо декларації про відповідність»?

Я вимагаю від голови інспекції Орєхова виправити неприпустимі прорахунки в підготовці нормативної бази для такої важливої і чутливої сфери, як захист прав споживачів. Нам треба негайно переглянути регулятору політику Кабміну в цій сфері.

На яких засадах? Я вже говорив: ми максимально дерегулюємо підприємницьку діяльність, забезпечуємо повну свободу, за виключенням двох сфер. Коли йдеться про здоров’я і безпеку громадян. Тут контроль, виходячи з ситуації, навпаки треба посилювати.

Систему управління якістю розробляють фахівці, крім того буквально у п’ятницю я буду радитися щодо цього з громадськими організаціями споживачів. І в будь-якому разі буду просити їх взяти активну участь у створенні надійної системи державно-громадського контролю за якістю товарів, які виробляються і продаються в Україні. До речі, приємно відзначити конструктивну активність громадських організацій і просто споживачів, які стали активно боротися за свої права.

Друге: Закон про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, який набув чинності наприкінці 2007 року, теж уже не відповідає вимогам часу. Він практично заблокував реалізацію 42 статті Конституції України, якою гарантовано державний захист прав споживачів. Наприклад, згідно з цим Законом, перевірка може бути здійснена лише за умови попередження виробника за 10 днів до самої перевірки. Таким чином, профілактика та упередження потрапляння неякісних товарів у сферу торгівлі були практично ліквідовані. А це необхідно відновити. І перенести основну відповідальність за якість на сертифікованого виробника і на продавця. І це чітко має бути відображено в Законі і нормативних актах.

І, нарешті, третє: підвищити ефективність і технічну спроможність Держспоживінспеції. Доручаю терміново внести в Уряд пропозиції щодо створення і організації роботи мережі випробувальних лабораторій для проведення досліджень якості і безпеки продуктів харчування як для виробників, що хочуть вийти зі своїм товаром на ринок, так і на звернення громадян. Ми передбачимо в держбюджеті фінансування цієї важливої справи.

Впевнений, що уже у 2012 році запрацює Державна програма контролю за якістю виробництва продукції. Власне, це взагалі обов’язкова умова подальшого прискореного економічного розвитку. Адже ми розраховуємо, що локомотивами розвитку будуть інновації, імпортозаміщення – тобто, власне виробництво безумовно конкурентоспроможних товарів визнаної споживачами якості.

Україна має великий стратегічний потенціал у сільському господарстві і харчовій галузі. Тут - наші реальні конкурентні переваги. Ставлячи високу планку якості для вітчизняного виробника, ми, по-перше, забезпечимо кожного українця здоровою і безпечною їжею. І, по-друге, зможемо зайняти нішу торгівлі високоякісними продуктами харчування на зовнішніх ринках.

І цей наш потенціал дискредитувати і розтринькати ми з вами не маємо права.

У сьогоднішній складній економічній ситуації, коли світова фінансова криза розвертається новим боком, кожна країна стикається з проблемами, кожна шукає свій рецепт виходу із ситуації.

Наш рецепт – опора на власні сили, стимулювання економічного розвитку і продовження росту соціальних гарантій саме за рахунок цього розвитку.

Сьогодні ми розглянемо низку рішень, спрямованих на реалізацію такої політики. Наприклад, сьогодні будуть прийняті рішення, спрямовані на вдосконалення Порядку надання дотацій роботодавцям за рахунок коштів Фонду соціального захисту на створення спеціальних робочих місць для інвалідів. Це дозволить підвищити зацікавленість працедавців для працевлаштування інвалідів.

Також буде прийнято ряд рішень, які врегулюють надання гарантованої безоплатної правової допомоги. Таку допомогу будуть отримувати найбільш незахищені категорії громадян.

Сьогодні буде затверджений Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги при виході на пенсію працівникам освіти, охорони здоров’я, культури, соціального забезпечення та механізм виплати цієї допомоги. Нагадаю, що одноразова виплата складає 10 місячних пенсій.

Ми обговоримо Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Планується, що з 2012 року в три етапи буде проводитися збільшення розмірів. Підвищено буде не тільки мінімальний розмір пенсії, але і розмір щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю особам, які належать до учасників наслідків ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС.

Дякую за увагу!

Джерело: Департамент інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату КМУ