back

Бути чи не бути Лісгоспу – залежить від територіальних громад

17 вересня 2018

У райдержадміністрації відбулася нарада, ініційована керівниками територіальних громад району. Причиною такої нагальної зустрічі став Закон України від 10 липня 2018 року №2497-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо стимулювання утворення та діяльності сімейних фермерських господарств» (набрав чинності 15 серпня). Ним внесено зміни до ст.273 Податкового кодексу України, відповідно до яких передбачається оподаткування земельним податком лісових земель. Ставки земельного податку визначаються рішеннями місцевих рад.

У нараді взяли участь голова райдержадміністрації Вячеслав Івашин та його перший заступник Сергій Батрак, голова районної ради Олег Бузун, начальник Ніжинської ОДПІ Головного управління ДФС у Чернігівській області Геннадій Тараненко, директор ДП «Ніжинське лісове господарство», депутат обласної ради Юрій Болоховець, лісничий «Ніжинрайагролісництва» Олег Суярко.

Варто зазначити, що нормативна грошова оцінка земель лісогосподарського призначення по Чернігівській області не проведена, а тому при обчисленні податкового зобов’язання по земельному податку за лісові землі базою оподаткування, відповідно до наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 23.05.2017 №262, є нормативна грошова оцінка одиниці площі ріллі по області, яка складає 23873,10 грн./га.

Звертаючись до очільників громад, Юрій Болоховець відразу ж акцентував увагу на тому, що очолюване ним підприємство є лідером наповнення бюджетів (міського і районного), і в минулому році сплатило 36 млн. грн. податків і зборів, в тому числі 8,3 млн. грн. рентної плати. Цю заяву підтвердив і головний податківець, наголосивши, що лісгосп не має жодних боргів ні перед державою, ні перед своїми працівниками.

Починаючи з 2016 року лісгоспи є госпрозрахунковими підприємствами, підпорядковуються Державному агентству лісових ресурсів. Рішенням Кабінету міністрів 75% прибутку відраховуються на користь держави, решта 25% залишаються на власні потреби. У минулому році для Ніжинського лісгоспу це було 3 млн. грн. Сюди входить все – від лісових насаджень – до їх охорони, створення власної насіннєвої бази, санітарна обробка, технічне забезпечення оперативної роботи, пально-мастильні матеріали, поточні ремонти тощо. А якщо врахувати, що ДП охоплює не лише Ніжинський район, а й сусідні Носівський, Куликівський, Козелецький, Менський, Бобровицький, частково Ічнянський, то витрати зростають прямо пропорційно до кілометражу і доступності до найвіддаленіших куточків господарства.

Юрій Віталійович проводив аналогії з роботою сільгоспвиробників, які так само працюють на землі і платять за неї податок. От тільки вони щороку отримують урожай і дохід від нього, а лісівники свій «урожай» підраховують раз на 80 років – саме в такому віці деревина досягає своєї стиглості й може вирубуватися. Та й це не так просто відбувається, як здається звичайному обивателю. Процедура оформлення документів для планової вирубки часом триває від 3 до 6 місяців.

Крім того, вирубка, а отже й дохід, можливі тільки там, де немає природно-заповідного фонду. А у Ніжинському лісгоспі такого майже половина. Тож обслуговує (утримання, охорона) його господарство, не маючи від цього жодного прибутку. Те саме стосується молодняків, болотистих місцевостей.

Є сільські ради, де планова вирубка на часі, а є такі, коли вона буде не раніше, ніж через 10-20, а то й всі 70 років. Але догляд за цими площами знову ж таки лягає на плечі лісгоспу.

Юрій Болоховець закликав до розуміння, співпраці і виваженості у прийнятті рішень, які повинні найближчим часом затвердити на сесіях селищних та сільських рад. Провівши попередні розрахунки, оцінивши всі «за» і «проти», він запропонував затвердити ставку 0,06%, бо 0,1% вже буде критичним для підприємства і довго на плаву воно не втримається. Що потягне за собою низку економічних і соціальних потрясінь, в першу чергу - на місцевому рівні – закриття лісгоспу, скорочення робочих місць, зменшення податкових виплат тощо. Та поза цим усім постає найголовніше питання: «Хто буде наступним власником лісів і чи буде він їх берегти й примножувати так само, як це роблять зараз державні підприємства?». Для природно-заповідного фонду пропонується ставка 0%.

Вячеслав Івашин закликав голів територіальних громад думати не лише днем сьогоднішнім, а й зазирати у завтрашній. Звісно, гроші зайвими не бувають, особливо для небагатих сіл, де кожна копійка на рахунку. Але непосильні і вбивчі умови оподаткування просто знищать підприємство. Кому від того буде користь?

- Прийшов час, коли ми реально можемо вплинути на ситуацію на місці і зберегти те, що вибудовувалося десятиліттями, можемо підтримати потужного роботодавця і наповнювача бюджету, - наголосив Вячеслав Анатолійович.

До такої ж виваженої позиції закликав присутніх і Геннадій Тараненко, адже як керівник податкової служби він, як ніхто розуміє, що краще мати постійного й надійного партнера, ніж сумнівного в перспективі власника.

Зрештою, керівники громад начебто домовилися підтримати лісгосп, та чи зрозуміють депутати сільських рад таку низьку ставку?

Аби донести свою позицію і аргументувати її, Юрій Болоховець обіцяв присутність представника підприємства на кожній сесії у кожному населеному пункті. Крім того, він зі свого боку обіцяв підійти до питання орендної плати диференційовано і переглянути її після остаточних розрахунків конкретно по окремим сільським радам.

Олег Бузун наголосив на тому, що на рівні області депутати ініціюють передачу райагролісництв у власність територіальних громад, що дасть можливість розпоряджатися ресурсами на місці. Він закликав голів сільських рад дати можливість лісгоспу встояти на ногах, а оскільки ставка приймається щороку, то й змінити її можна буде на власний розсуд і зважаючи на ситуацію вже в наступному році.

За матеріалами газети «Ніжинський вісник»

Фото Євгенії Нечваль