back

Прибережні захисні смуги – природоохоронна територія з режимом обмеженої господарської діяльності

16 липня 2021

З метою охорони поверхневих водних об’єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм в межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги (ПЗС). Природна рослинність прибережних захисних смуг укріплює береги, запобігаючи змиву ґрунтів і замуленню річок, зменшує руйнівну силу паводкових вод, а також є важливим осередком збереження біорізноманіття.

 

Згідно статті 88 Водного кодексу України прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною:

для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менше 3 гектарів - 25 метрів;

для середніх річок, водосховищ на них та ставків площею більше 3 гектарів - 50 метрів;

для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 метрів.

Якщо крутизна схилів перевищує три градуси, мінімальна ширина прибережної захисної смуги подвоюється.

 

У прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ:

1) розорювання земель (крім підготовки ґрунту для залуження і залісення), а також садівництво та городництво;

2) зберігання та застосування пестицидів і добрив;

3) влаштування літніх таборів для худоби;

4) будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, навігаційного призначення, гідрометричних та лінійних, а також інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів;

5) миття та обслуговування транспортних засобів і техніки;

6) влаштування звалищ сміття, гноєсховищ, накопичувачів рідких і твердих відходів виробництва, кладовищ, скотомогильників, полів фільтрації тощо;

7) випалювання сухої рослинності або її залишків з порушенням порядку, встановленого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.

 

На сьогодні надзвичайної актуальності набула проблема розорювання прибережних захисних смуг. Більшість сільгоспвиробників під час проведення польових робіт, внесення мінеральних добрив та застосування засобів захисту рослин забувають про дотримання вимог природоохоронного законодавства.

 

Коли прибережні захисні смуги розорюють, частинки ґрунту, добрива та отрутохімікати, що використовуються у сільському господарстві, потрапляють у річки, ставки та озера, отруюючи все живе, включно з людьми. Крім того, такі дії знижують водність, водойми міліють, заростають і, врешті-решт, зникають.

 

За розорювання берегів річок законодавством України передбачено кримінальну і адміністративну відповідальність (ст. 59 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. 239, 242 Кримінального кодексу України). 

 

Районна державна адміністрація  наголошує, що  одним із пріоритетних завдань для захисту водних ресурсів територіальних громад  району є проведення роз’яснювальної роботи з населенням, щодо недопущення самовільного водокористування, самовільного проведення робіт та заборони розорювання, зняття верхнього шару ґрунту, здійснення садівництва та городництва у прибережних захисних смугах водних об’єктів.

 

Підприємствам та громадянам які використовують воду для поливу сільгоспугідь забираючи її із водних об’єктів (ставків, річок) або добувають з-під землі, необхідно отримати дозвіл на спеціальне водокористування. Такий дозвіл містить встановлені ліміти на забір води, використання води, скидання забруднюючих речовин.

 

Порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України.

 

Відділ житлово-комунального господарства, містобудування, архітектури, енергетики та захисту довкілля РДА