25 квітня 2013

З 30 серпня 2010 року в Україні можна розпочинати бізнес за декларативним, або заявницьким, принципом. Таке право суб’єкти господарювання отримали завдяки змінам до Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності».

Перелік видів діяльності, які не можна розпочинати на підставі декларації, затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 725 від 25 серпня 2010 року «Про затвердження переліку певних дій щодо впровадження господарської діяльності, які не можуть провадитися на підставі подання декларації відповідності матеріально-технічної бази суб’єкта господарювання вимогам законодавства».

Будь-який інший вид діяльності, не вказаний в урядовій постанові, відповідно до закону, можна започаткувати після декларування відповідності матеріально-технічного стану вимогам законодавства. Жодних дозволів для цього не потрібно.

Довідково:

Декларативний принцип — це принцип, за яким підприємець отримує право на здійснення певної діяльності без отримання дозволу, шляхом повідомлення (самостійно або через адміністратора) дозвільного органу про відповідність своєї матеріально-технічної бази вимогам чинного законодавства.

Процедура застосування декларативного принципу

Декларативний принцип - це принцип, згідно з яким суб’єкт господарювання набуває права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності без отримання документа дозвільного характеру шляхом повідомлення адміністратора або відповідного дозвільного органу про відповідність його матеріально-технічної бази вимогам законодавства (ст. 1 Закону №2806).

Декларація - це повідомлення про відповідність матеріально-технічної бази суб’єкта господарювання вимогам законодавства за формою, встановленою Кабінетом Міністрів України на підставі подання відповідного дозвільного органу (п. 3 Постанови КМУ №685).

При застосуванні декларативного принципу зникає необхідність оформлення дозволу на початок роботи підприємства та оренду приміщення від органів державного пожежного нагляду.

Підприємець може скористатися декларативним принципом якщо (п. 11-1 Постанови КМУ №150):

• об’єкт розташовано в орендованому приміщенні, але при цьому не змінюється функціональне призначення та стан такого приміщення.

• об’єкт не належить до категорії з масовим перебуванням людей і не є вибухопожежонебезпечним;

• об’єкт є пожежонебезпечним, але із будь-якою страховою компанією було укладено договір добровільного страхування відповідальності перед третіми особами та такий договір є чинним.

Для того, щоб розпочати господарську діяльність підприємець, перш за все, повинен з’ясувати чи можна застосувати декларативний принцип до об’єкту (або до частини об’єкту), в якому буде проводитися така діяльність. Після з’ясування того, що декларативний принцип може бути застосовано, підприємець має заповнити декларацію у двох примірниках. Заповнені декларації в комплекті з іншими необхідними документами надаються особисто або через представника, чиї повноваження належним чином підтверджені, або надсилаються рекомендованим листом адміністратору або безпосередньо органу державного пожежного нагляду. Підприємець має право розпочати господарську діяльність не раніше ніж через 10 календарних днів після надіслання декларації адміністратором або безпосередньо органом державного пожежного нагляду (п. 11-1 Постанови КМУ №150).

У випадку якщо декларацію надсилають рекомендованим листом, підпис фізичної особи-підприємця має бути засвідчено її печаткою, або, у разі відсутності печатки, підпис підлягає нотаріальному засвідченню. Підпис керівника юридичної особи засвідчується печаткою юридичної особи (п. 3 Постанови КМУ №685). Якщо декларацію надано адміністратору, то адміністратор реєструє її як вхідну кореспонденцію і протягом одного робочого дня після її надходження передає до органів державного пожежного нагляду (п. 5 Постанови КМУ №685). При цьому адміністратор має залишити собі копію декларації.

Підприємець, який вирішив скористатися декларативним принципом через дозвільний центр повинен надати адміністратору наступні документи:

• заповнений бланк декларації у 2-х примірниках (п. 3 Постанови КМУ №685);

• договір добровільного страхування відповідальності перед третіми особами (лише у випадку якщо об’єкт є пожежонебезпечним, в інших випадках договір добровільного страхування відповідальності перед третіми особами не вимагається) (п. 11-1 Постанови КМУ №150).

Реєстрація декларації відповідності об’єкта (об’єктів) вимогам законодавства з питань пожежної безпеки проводиться лише за місцем його розташування (п. 3.1 Інструкції, затвердженої Наказом МНС №278)

Реєстрація декларації здійснюється безкоштовно.

Дозвільний орган протягом одного робочого дня після отримання декларації перевіряє відповідність наведеної в ній інформації вимогам чинного законодавства (документально перевіряє правильність її заповнення без виїзду на об’єкт).

Орган державного пожежного нагляду перевіряє достовірність наданої інформації щодо відповідності матеріально-технічної бази задекларованого об’єкта вимогам законодавства з виїздом на об’єкт виключно під час планової перевірки, яка проводиться відповідно до встановленого законом порядку (п. 4 Наказу МНС №278).

У разі якщо дозвільний орган немає підстав до відмови у реєстрації, він реєструє декларацію в журналі обліку суб’єктів господарювання, які набули права на вчинення певних дій щодо провадження господарської діяльності за декларативним принципом. Перший примірник зареєстрованої декларації зберігається у дозвільному органі. Другий примірник не пізніше наступного робочого дня після реєстрації передається суб’єкту господарювання або адміністратору. Адміністратор, в свою чергу, протягом одного робочого дня після отримання зареєстрованого примірнику декларації повідомляє про це суб’єкта господарювання, який може отримати свій зареєстрований примірник в той же день (п. 5 - 7 Постанови КМУ №685).

Примірник зареєстрованої декларації, який передається суб’єкту підприємницької діяльності має містити відмітку про дату та номер реєстрації декларації органами державного пожежного нагляду в журналі обліку суб’єктів господарювання, які набули права на вчинення певних дій щодо провадження господарської діяльності за декларативним принципом. Для зручності такі відмітки також допускається ставити за допомогою штампів (п. 7 Постанови КМУ №685; Лист МНС №31 1 84 05).

Оскільки декларація не є дозвільним документом, вона не має терміну дії.

Зареєстрована декларація свідчить про те, що суб’єкт господарювання набув право на здійснення господарської діяльності. Виключенням є випадок застосування декларативного принципу для пожежонебезпечних об’єктів. В такому разі зареєстрована декларація дає суб’єкту господарювання право здійснювати господарську діяльність на строк дії договору добровільного страхування відповідальності перед третіми особами, заключення якого є обов’язковою умовою для реєстрації декларації для зазначеної категорії об’єктів (п. 11-1 Постанови КМУ №150).

Підставою відмови в реєстрації декларації є (абз.18 п. 3.2 Наказу №278):

• належність об’єкта до категорії вибухопожежонебезпечного чи з масовим перебуванням людей;

• відсутність договору страхування цивільної відповідальності перед третіми особами стосовно відшкодування наслідків можливої шкоди для пожежонебезпечних об’єктів;

• зміна функціонального призначення або перепланування приміщення, в якому знаходиться об’єкт;

• невідповідність наведеної у декларації інформації.

У випадку отримання відмови у реєстрації декларації, суб’єкт підприємницької діяльності не має права розпочинати господарську діяльність(п. 9 Постанови КМУ №685). За відповідність дійсності інформації, наданої в декларації відповідальність несе власник (орендар) об’єкту (п. 8 Постанови КМУ №150).

Зазначення в декларації недостовірної інформації щодо відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства, тягне за собою накладання штрафу від 40 до 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (ст. 164 КУпАП).

Вчинення певних дій щодо провадження господарської діяльності, не дивлячись на отримання відмови у реєстрації декларації, тягне за собою накладання штрафу від 20 до 40 неоподаткованих мінімумів доходів громадян з конфіскацією виробленої продукції, знарядь виробництва і сировини чи без такої (ст. 164 КУпАП).

Так, суб’єкт підприємницької діяльності, який отримав обґрунтовану відмову у реєстрації декларації, має право, після усунення недоліків, зазначених органами пожежного нагляду, повторно подати декларацію (п. 8 Постанови КМУ №685).