Ніжинська районна державна адміністрація Ніжинська РДА Чернігівської області

В період настання літнього відпочинку перебуваючи на березі річок, заплав та на лісових галявинах,  необхідно звернути увагу на небезпеку, яку несе в собі така отруйна рослина, як борщівник Сосновського.

Борщівник Сосновського –   цікава на вигляд і водночас отруйна рослина є карантинною, вона несе велику шкоду як сільському господарству, так і здоров’ю людини. Завезений до України в 40-х роках минулого сторіччя як кормова культура, з часом борщівник Сосновського втратив свої якості та став небезпечнішим. Насамперед це рослина, яка за звичайних умов росте й агресивно поводиться. По-друге, це рослина, яка на яскравому сонці при потраплянні соку викликає опіки. І по-третє, це рослина, що витісняє місцеві природні види, а це вже призводить до того, що види, які були на узбіччях доріг, лісів, на місці покинутих садиб, фактично витісняються цим борщівником.

Росте дана рослина майже по всій території України — на луках, по берегах річок, вздовж доріг, в лісосмугах. Насіння рослини розноситься вітром і переноситься водою, тому його часто можна зустріти уздовж річок і доріг. Ідентифікувати борщівник Сосновського серед інших рослин доволі легко. – Фактично це гігантський кріп, який ми звикли бачити в городі, але білого кольору, це одна родина. І тим небезпечна, що вона дуже агресивна, багаторічна. На Чернігівщині є окремі локалітети, що становлять загрозу для певних районів. Це Сосницький, Чернігівський, Ічнянський, Срібнянський.

Прозорий водянистий сік рослини при контакті зі шкірою викликає малопомітне подразнення, як від кропиви, але під дією ультрафіолетового (зокрема сонячного) випромінювання, в сокові активуються токсичні властивості, підвищуючи чутливість шкіри до ультрафіолету в сотні разів. Навіть одноразове торкання до борщівника призводить  до опіків 1—3 ступенів. Опіки, особливо у перші кілька діб, схожі на термічні. Для них характерна гіперемія (почервоніння), водянисті пухирі. Опіки з'являються на вражених ділянках тіла не одразу після контакту, що б могло попередити подальший контакт з рослиною, а через 1—2 дні, розвиваючись поступово під впливом сонячного ультрафіолету. Місця уражень важко гояться, загострюються прояви інших шкірних захворювань.

Існує доволі багато механічних і хімічних методів боротьби з цією карантинною рослиною. Однак природних ворогів вона не має.

• Отже робота з рослиною (особливо при викошуванні) передбачає використання щільного водовідштовхуючого одягу, окулярів та щільних гумових рукавиць.
• Велике листя та трубчасті стебла цікаві дітям для зламування. Тому  при перебування на природі необхідно попереджувати дітей про небезпечність рослини.
• Також доводити дітям та дорослим про небезпечність використовування листя борщівника як серветок, для витирання рук чи ніг.

З метою недопущення розповсюдження даного виду на території району керівникам місцевого самоврядування здійснити ідентифікацію та картування цього виду на територіях, що входять до складу об’єднаних  громад, сільських рад, а сільськогосподарським підприємствам,  в разі виявлення даного об’єкту на орендованих землях, з відповідальністю віднестися до локалізації або уповільнення процесів поширення цього виду.

Відділ житлово-комунального господарства, містобудування, архітектури, енергетики та захисту довкілля РДА