Ніжинська районна державна адміністрація Ніжинська РДА Чернігівської області

Особливою формою регулювання соціально-трудових відносин між працівниками і роботодавцями є колективний договір підприємства (установи, організації). Колективний договір, де встановлено взаємні зобов”язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин на підприємстві, є модель соціальної злагоди.

У колективному договорі можна врахувати особливості діяльності певного підприємства, використати його можливості й ресурси в інтересах працівників, розвитку виробництва. Необхідно зазначити, що перелік соціальних і трудових гарантій, зафіксований законодавством про працю,є досить обмеженим, а їх рівень – недостатній для розширення відтворення робочої сили та належного рівня життя населення. Крім того, в ряді випадків законодавство передбачає встановлення окремих гарантій у сфері праці безпосередньо в колективних договорах.

Наприклад, тарифні сітки, форми та системи оплати праці, коригування заробітної плати при розрахунку середньої для госпрозрахункових підприємств на узгоджений індекс, перелік посад та розміри пільг і компенсацій за роботу у шкідливих і важких умовах праці (щорічні додаткові відпустки, доплати до посадових окладів та тарифних ставок, лікувально-профілактичне харчування тощо); надання додаткових відпусток за особливий характер праці працівникам з ненормованим робочим днем тощо.

За рекомендаціями Мінсоцполітики України в сучасних колективних договорах мають передбачатися відповідні зобов’язання із забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків при працевлаштуванні, просуванні по службі, створенні умов праці, які б дозволяли чоловікам і жінкам здійснювати трудову діяльність на рівній основі та отримувати при цьому рівну оплату праці при однаковій класифікації посад, тощо. Саме такі зобов’язання можуть сприяти суміщеню трудової діяльності та сімейних обов’язків, як жінок, так і чоловіків.

Для колишніх працівників, що не втратили зв'язок з підприємством, є актуальним включення зобов’язань про надання допомоги колишнім працівникам-ветеранам праці, молоді, в т. ч. матеріальної допомоги, безвідсоткових або з невеликими відсотками коротко- та довготривалих позик, наприклад, для будівництва. Коло зобов’язань може бути розширеним виходячи із фінансових можливостей суб’єктів господарювання та за узгодженням сторін соціального діалогу.

Все це суттєво посилює роль колективних договорів, робить їх одним з основних інструментів регулювання відносин між роботодавцем та найманими працівниками для збалансування інтересів сторін, визначення наявних можливостей їх задоволення. Цінним є те, що зобов'язання за колективним договором виробляються та встановлюються без будь-якого втручання держави. Коло питань, що можуть бути вирішені в рамках колективного договору, практично необмежене. Ним можуть встановлюватися додаткові порівняно з чинним законодавством і угодами вищого рівня гарантії, соціально-побутові пільги. Крім того, невиконання зобов'язань за колективним договором може бути захищено в судовому порядку.

Управління соціального захисту населення